маніхейство

-а, с.

1) Доктрина, заснована перським метафізиком Мані (216-274 чи 277 рр.) на принципах дуалістичного знання (ідеального та матеріального).

2) Погляд на дійсність як на боротьбу двох протилежних начал – добра і зла.